Допоміжна система оцінювання

Аналіз роботи творчої групи вчителів ТРГ "Ерудит”,
яка розробляла допоміжну систему оцінювання

Керівник групи – Скаба Л.П.
Члени: Припотень О.В.
Литовченко В.І.
Островершенко Т.М.
Заверталюк С.М
Максюк Т.Б.
Діяльність творчої групи, яка займалась розробкою використання балів активності, як і будь-яка інша науково-дослідна робота, поділена на етапи.

I етап передбачав:

- вивчення літературних джерел про оцінювання навчальної діяльності школяра;
- вивчення законодавчих актів Міністерства Освіти про рівні компетенції та критерії оцінювання;
- вивчення досвіду інших шкіл, які працюють в такій системі.

На ІІ етапі проводилася робота експериментального характеру, або формуючий експеримент.

ІІІ етап – узагальнення результатів формуючого експерименту та підготовка констатуючого – сьогоднішньою педрадою він закінчується.

ІV етап – проведення констатуючого експерименту та узагальнення результатів.

V етап – введення розробленої технології в навчальну систему школи.

Час показав, що переорієнтація освіти відбувається не тільки на рівні впровадження нових технологій, а й зміни системи оцінювання. Оцінка, поставлена сьогодні, не "карає за лінощі та нерадивість”, а "нагороджує працелюбство”, спонукає і стимулює до поглиблення знань.

У педагогічному процесі первинною є оцінка, яка констатує рівень компетенції дитини і згідно з якою визначається диференційована особисто зорієнтована подальша система навчання. Такий принцип спрацьовує скрізь: перш, ніж розпочати навчання з першокласниками, вчитель отримує інформацію про рівень знань і умінь дитини; на початку навчального року кожен вчитель-предметник проводить перевірку знань для того, щоб визначити: яка саме інформація збереглася у довгострокові пам’яті та стане фундаментом подальшого навчання.

Отже, у педагогічному процесі оцінювання займає центральне місце. Воно встановлює зворотній зв’язок для учня і вчителя, є показником їхньої сумісної праці. Професійна майстерність педагога визначається майстерністю оцінювання.

У педагогічній літературі ми знайшли всього три інформаційні джерела про психологію педагогічного оцінювання та прогнозування педагогічної діяльності. І хоч автори відомі люди: Амонашвілі, Полонський, Ананьєва, всі ці роботи вийшли з друку у 80-му році й не відтворюють проблеми сучасності. Звідси зрозуміло, що проблема педагогічного оцінювання до кінця ще неусвідомлена не тільки вчителями практиками, а й педагогічною наукою. Хоча є цікаві фрагментарні наробки.

Особливу увагу хочемо зосередити на роботі І.Шадрікової "Роль педагогічного оцінювання у професійній майстерності вчителя”. Що таке педагогічна оцінка? Це висновок про якості особистості учня, його поведінку, про характер його навчальної діяльності. Оцінка ставиться на підставі порівняння результатів діагнозу з певними загальноприйнятими нормами. Вона виконує контрольну, виховну, навчальну функції. Вчитель, оцінюючи, діагностує, прогнозує і цілеспрямовує. Діагностує, тобто робить висновок про сутність якості учня, його навчальну діяльність. Прогнозує – на основі ретельної діагностики передбачає розвиток, тобто визначає найефективніші способи організації навчальної діяльності. На основі такого прогнозу визначаються завдання і праця педагога набуває системного характеру. Учень, з оцінкою, отримує інформацію про свою діяльність та напрямки подальшої роботи для розвитку. Тобто, оцінка для учня виконує навчальну та організуючу функції, вона впливає на формування як окремих якостей школяра, так і на особистість в цілому.

Оцінка допомагає формувати такі якості, як наполегливість, чесність, самокритичність. Вона викликає почуття гордості або досади за результати своєї праці і може послужити поштовхом до самовиховання.

Оцінка, адресована учневі, має стосуватися не його особистості, а його конкретних дій, результатів. Той факт, що учень не вміє розв’язувати задачі, не дає права висловлювати судження про його розумові здібності.

Оцінки бувають позитивні, негативні, амбівалентні. Зупинимося на позитивних – у їхньому арсеналі: згода, схвалення, заохочення. Оцінювання-згода орієнтує учня на правильність дій, тощо. Схвалення – це оцінювання з метою емоційної підтримки учня на певному етапі його діяльності, так підкреслюють достоїнства здобутих знань, переваги результатів роботи (напр. Знайдений оригінальний спосіб розв’язування задачі). Найбільш дієвим видом позитивної оцінки є заохочення, яке розглядають як важливий метод педагогічного впливу.

Заохочення вирішує наступні завдання: насамперед, показує дітям, що цінується їхня творчість, ідеї, стремління...; по-друге, воно закріплює і стимулює позитивне у поведінці та навчальній діяльності конкретної людини. Оскільки першозначимим в житті гімназії є саме активність дітей, розкриття їхніх потенційних задатків та можливостей, виникла необхідність розробки системи заохочувальних балів та механізму їх використання. Визначені завдання такої роботи:

- дати учням можливість поліпшувати якість знань шляхом самостійної роботи;
- дозволити корегувати вже виставлену тематичну оцінку; 
- стимулювати і заохочувати бажання творчо мислити; 
- допомагати вчителю підтримувати зворотній зв’язок з учнями. 

Ця система повинна стимулювати учнів до творчої роботи на кожному навчальному занятті, до опрацювання додаткового матеріалу, до участі в позакласній роботі.

Творча група, через вивчення педагогічної преси, намагалася встановити школи, в яких працюють над такою або подібною проблемою. Найбільш обґрунтованим, на нашу думку, виявився досвід вчителя зарубіжної літератури Вовк Н.Ю. переяславської школи-гімназії, який був узагальнений і впроваджений в дію по всій гімназії м.Переяслав. Нами він був взятий за основу і саме їхню таблицю заохочувальних балів розглядали на початку навчального року на засіданнях кафедр нашої гімназії. Так ми підійшли до другого етапу роботи: формуючого експерименту або апробації.

У будь-якому періоді апробації існує елемент психологічної адаптації. Тому і не дивно, що були вчителі, які відмовилися експериментувати – для багатьох важлива стабільність, отже, краще, ніж є – не буде. Інші не змогли побачити систему в динаміці, перспективі, тому те, що робилось, мало епізодичний характер. Психологія стверджує, що все це природно, що як для учнів так і для вчителів необхідний певний час для психологічної адаптації і механізму відпрацювання прийомів. Всі, хто правильно зрозумів мету та завдання експерименту, відгукнулися про результати позитивно.

Узагальнюючи досвід предметних кафедр, творча група розробила технологію використання балів активності, придатну для застосування саме в нашій гімназії та визначила основні види діяльності, які дають право гімназистам отримувати оцінки достатнього та високого рівня. Тому вираз "заохочувальні бали” був автоматично замінений виразом "бали активності”.

Перш ніж познайомити вас із технологією, нагадаємо вказівки Міністерства Освіти про виставлення тематичних оцінок. Нам пропонують два шляхи:

- оцінка за залік чи тематичну атестацію є автоматично і заліковою – такий спосіб, в більшості,

використовують у вищій школі;

- при виставленні тематичної оцінки враховують не тільки залікову, а й поточні.

Застосування балів активності передбачає категоричну відмову від першого шляху, адже при вивченні теми з використанням даної технології, учень отримує поточні оцінки, які повинні вплинути на підсумкову.

Творча група вирішила не просто ознайомити вас з різновидами навчальної діяльності учнів, за які отримують бали активності, а й з вимогами, які висуваються до кожного виду діяльності й критеріями їх оцінювання. Ці вимоги були узагальнені на основі різних педагогічних інформаційних джерел і не можуть бути порушені або спрощені вчителем.

  Отже, бали активності, як допоміжна система оцінювання, можуть бути отримані за діяльність учнів на уроці та участь в позакласній роботі з предмета 

Для того, щоб технологія використання балів активності як допоміжна система оцінювання стала дієвою необхідно: 

- дотриматися принципу систематичності;
- при виставленні тематичної оцінки враховувати поточні бали активності; 
- кожну поставлену оцінку словесно обґрунтовувати, орієнтуючись на особистість, її можливості, тобто дотримуючись індивідуального підходу. 

Технологія використання балів активності

Інструкційна картка для вчителів та учнів

Бали активності – це оцінки високого (12, 11, 10) та достатнього (9) рівня навчальних досягнень, які можуть бути отримані за діяльність учнів на уроці та участь у позакласній роботі з предмета. У шкільному журналі вони фіксуються як поточні оцінки, які обов’язково враховуються при виставленні тематичної.

1. За активну діяльність на уроці, участь у позакласній роботі з предмету, за участь у конкурсах, олімпіадах учень отримує бали активності .
2. Щоб отримати бали активності на уроці, учень може готувати повідомлення та реферати; додатково виконувати завдання; самостійно готувати та висвітлювати окремі питання теми; рецензувати відповіді товаришів; готувати опорні конспекти, дидактичні матеріали, моделі; висувати нестандартні міркування та дискутувати. У процесі підготовки необхідно дотриматися усіх вимог, висунутих до такої роботи. 
3. Переможець І етапу Всеукраїнської олімпіади отримує 1 додатковий бал до найближчої тематичної оцінки ( ця оцінка є нагородою не тільки за перемогу, а й участь у другому етапі); призери (ІІ, ІІІ м.) отримують бали активності; роботи інших учасників у шкільному журналі оцінками не фіксуються.
4. Переможець ІІ етапу Всеукраїнської олімпіади отримує автоматом 12 балів за тему (ця оцінка також є нагородою за перемогу й подальшу участь).
5. Переможець чи призер ІІІ етапу отримує автоматом 12 балів за будь-яку тему за вибором.
6. Учні, які представили на конкурс-захист МАН роботи, отримують 1 додатковий бал до найближчої тематичної оцінки. Учасники обласного етапу отримують автоматом 12 балів за тему.
7. Участь у проведенні предметних тижнів, гімназійних конференцій, конкурсів, участь у роботі наукового товариства оцінюється балами активностьі, за умови якісно проведеної роботи, але з урахуванням індивідуальних можливостей.


Вимоги до різновидів роботи, які оцінюють балами активності. 

Повідомлення (практикують у 5-7кл.)
Оцінюється за критеріями 12 бальної системи, виставляється як поточна оцінка в разі отримання учнем 9-12 б.
Носить усний характер і займає не більше 5 хв. на уроці.
Повідомлення повинно відповідати темі та нести нову інформацію.
У кінці повідомлення повинні прозвучати власні висновки учня, на основі яких вчитель визначає рівень розуміння учнем викладеного матеріалу.
Враховується грамотність усної мови та вміння виділяти головне.

Рецензування відповідей товаришів (практикують з 4кл.) 
Слухаючи відповідь, скласти її план, висловити власну думку про послідовність відповіді.
Висловити власну думку про повноту відповіді.
Висловити власну думку про самостійність наведених прикладів.
У ході такого аналізу необхідно вносити виправлення, доповнення, робити зауваження.
Рецензування відповіді оцінюється за критеріями 12б. системи, у журналі фіксуються оцінки 9-12, недосконалі відповіді оцінюються вчителем усно.

Виступ під час дискусії (практикують з 4кл.) 

1. Пояснити власну позицію, починаючи з слів "Я думаю..”
2. Аргументувати власну позицію "......... тому, що...”
3. Навести приклади для підтвердження думки.
4. Зробити висновок, починаючи словом "Отже,.......”
Я думаю....- тому, що.....- наприклад,.... – Отже,....... 
5. Оцінюється за критеріями 12 бальної системи, виставляється як поточна оцінка в разі отримання учнем 9-12 б.
Написання і захист реферату (практикують для учнів 8-11кл.)

Теми рефератів оголошують на першому уроці вивчення нової теми.
З’ясуй мету написання реферату:

· Відобразити основні поняття теми, що вивчається;

· Доповнити або поглибити питання теми, що вивчається;

· Опрацювати інформацію, яка не вивчається в школі.
Підберіть літературу за списком, рекомендованим вчителем.
Працюючи з літературою, налаштовуйте себе на вивчення за книгою того чи іншого питання, яке має бути висвітлене; критично проаналізуйте зміст, виберете для реферату найбільш яскраві факти, приклади та інше.
Робіть попередні записи на чернетці.
Реферат включає вступ, основну частину, висновок. Складіть план реферату.
У вступі розкривається актуальність теми, її зв’язок з важливими проблемами сучасної практики, історія питання. Може бути поданий короткий огляд використаної в рефераті літератури.
Основна частина передбачає висвітлення суті теми. Може складатися з кількох розділів.
У висновку формулюються узагальнення всього змісту реферату; вказують на питання які вдало висвітлені в рефераті, а також на ті, які потребують подальшого вивчення.
Після висновку вказують використану літературу.
Оформлення титульної сторінки: посередині аркушу записують тему, а в нижній лівій частині вказують ініціали автора та клас.
Реферат здається для перевірки і паралельно учень готує до уроку виступ-захист реферату.

Захист реферату

1. Під час захисту учню дозволяється користуватися тезами або розгорнутим
планом-конспектом.
2. Виступ повинен тривати 10-15 хв.
3. По закінченню захисту учню можуть задавати питання як вчитель, так і учні.

Технологія оцінювання реферату

1. Оцінка за реферат виставляється тільки після того, як учитель ознайомився із змістом написаного.
2. Реферат, написаний за вимогами, але не захищений, оцінюють на 10б. Така оцінка виставляється поточною.
3. Реферат, написаний за вимогами і захищений, оцінюється на11-12б. і дає право підняти тематичну оцінку на 1 бал (тому що учнем пророблена така робота, яка прирівнюється до підготовки до олімпіади чи іншого конкурсу).

Технологія роботи з опорним конспектом (ОК)

1. ОК завжди вміщують на одному аркуші.
2. ОК повинен бути компактно розміщений та послідовно впорядкований.
3. Позначки можна виділяти за допомогою кольорових олівців або гелевих ручок.
4. ОК не може складатися тільки з слів або тільки із знаків.
5. Складений ОК без підглядань повинен бути відтворений на уроці та пояснений.
6. Оцінюється за критеріями 12 бальної системи, виставляється як поточна оцінка в разі отримання учнем 9-12 б.

Складання та розв’язання тематичного кросворду, в якому узагальнюється вся тема. 

Кросворд здається вчителю для перевірки і після визначення рівня його складності виноситься на урок, як гра-задача.
Оцінюється якісний і об’ємний кросворд, але за умови, що під час розв’язування його в класі, учень довів досконале володіння інформацією.
На розсуд вчителя, учень, який виконав такий кросворд, під час заліку може звільнятися від певної кількості теоретичних завдань і виконувати завдання тільки високого рівня складності.
Виготовлення моделей, стендів, дидактичних матеріалів, участь в оформленні кабінету тощо...
Все це потребує певних естетичних умінь, творчості, добросовісного ставлення. 
Якісно виконані учнем роботи нагороджуються високими поточними оцінками, 
які враховуються при виставленні тематичної.